Запуск мовлення у дітей: якщо дитина мовчить або «говорить по-своєму»

Коли мовлення дитини не з’являється вчасно

Батьки з нетерпінням чекають першого «мама», першого слова, першого запитання. Але іноді ці очікування затягуються, і у два чи навіть три роки дитина мовчить або видає лише окремі звуки. Що це означає? Коли йдеться про затримку мовлення, а коли — про серйознішу причину? І як допомогти дитині заговорити?

У «Студії мовлення Дарʼї Вишинської» ми щодня працюємо з дітьми, у яких мовлення запускається пізніше. І знаємо: що раніше ви звернетесь — то вищі шанси допомогти швидко, ефективно та без зайвого стресу.

Як зрозуміти, що мовлення потребує запуску?

Іноді мовчання здається «індивідуальною особливістю»: мовляв, заговорить, коли буде готовий. Але є ознаки, які свідчать, що потрібна фахова допомога. Якщо дитині вже близько 2 років, і ви помічаєте одне або кілька з наступного:

не реагує на ім’я або звертання;
не імітує звуки, не повторює за дорослими;
використовує лише кілька слів, або взагалі не говорить;
видає незрозумілі звуки, «говорить по-своєму»;
не використовує слова в побутових ситуаціях;
грає наодинці, не прагне до діалогу;
спілкується жестами або тягне за руку;
не пробує повторювати нові слова навіть після численних спроб батьків.

У таких випадках ми рекомендуємо пройти діагностику мовлення. Часто за «простим мовчанням» можуть стояти глибші причини: сенсорні порушення, диспраксія, аутизм або затримка психомовленнєвого розвитку.

Що може стояти за затримкою мовлення?

Найпоширеніша фраза, яку ми чуємо на консультації: «Він просто ще не хоче говорити». Та правда в тому, що більшість дітей не мовчить просто так.

У нашій практиці ми стикаємось із такими причинами мовленнєвих затримок:

Сенсорна алалія: порушення сприйняття мови, коли дитина чує, але не розуміє значення слів;
Диспраксія мовлення: мозок не керує м’язами мовлення належним чином;
Аутизм (РАС): мовлення може не запускатися через труднощі із соціальною взаємодією;
Нейропсихологічні порушення: проблеми з міжпівкульною взаємодією, моторним плануванням, концентрацією уваги;
Моторна алалія: орган мовлення фізично не ушкоджений, але мозок не дає сигналів для артикуляції;
Загальний недорозвиток мовлення (ЗНМ): відсутність фразової мови, бідний словниковий запас, змішування звуків;
Білінгвізм без підтримки рідної мови: особливо у дітей в еміграції — українська мова витісняється, а інша ще не засвоєна.

Це не діагнози, які лякають — це реальні стани, які вимагають підтримки. І найважливіше: більшість з них коригуються. Але чим раніше почати — тим глибшим буде результат.

Що ми враховуємо при запуску мовлення?

У своїй роботі ми завжди стартуємо з індивідуальної онлайн-діагностики. Вона дозволяє виявити не лише рівень мовлення, а й сильні сторони дитини, ресурси для комунікації, тип реакцій. Часто вже на першій зустрічі ми бачимо, що:

дитина має потенціал до мовлення, але їй бракує структури;
потрібен запуск мовлення через жести або тактильні дії;
високий рівень тривожності блокує спроби заговорити;
дитина не розуміє мовлення дорослого (порушене фонематичне сприймання);
є складнощі із включенням у спільну гру — бракує базової комунікації.

Ми не шукаємо «чарівну вправу», яка змусить дитину заговорити. Ми створюємо умови, у яких мовлення виникає природно: через гру, сенсорну активність, жест, погляд, спільну дію.

Що таке “запуск мовлення” на практиці?

Це не курс «вивчи 10 слів за тиждень». Це глибока, поступова робота над готовністю дитини говорити:

через жести — дитина вчиться показувати «дай», «ще», «ні»;
через тактильні сигнали — у дитини формується чутливість і зворотній зв’язок;
через предметні дії — «вкласти-взяти», «кинути-прийняти»;
через зорові підказки — показ предмета, картки, візуальні серії;
через емоційне включення — радість від взаємодії, сміх, інтонація;
через рух — стрибки, біг, кола довкола мами — усе це стимулює мовлення.

Мовлення — це не просто слово. Це результат великої роботи мозку, тіла, емоційної сфери та взаємодії з оточенням.

Як проходить запуск мовлення у нашій практиці

Ми працюємо з дітьми з різним фоном: хтось зовсім не говорить, інший — використовує звуки замість слів, а хтось «говорить по-своєму», але без розуміння з боку дорослих. У кожному випадку ми адаптуємо підхід. Що включає робота?

Спостереження за дитиною: як вона взаємодіє, що привертає увагу, як реагує на голос, обличчя, предмети;
Побудова контакту: через ігрові дії, спільний сміх, жест, просту гру «дай – візьми»;
Візуальна опора: використовуємо жести, предмети, картинки, спеціальні картки;
Тактильна стимуляція: через рух, дотики, розминання, відчуття тиску — це активізує мовні зони мозку;
Звукова стимуляція: шумові іграшки, короткі вигуки, повтор звуків — усе, що включає дитину у звукотворення;
Голосові вправи: прості вокалізації, ігри з голосом, імітація тварин або транспорту — через гру дитина починає використовувати звук як інструмент;
Мікродіалоги: ігрові ланцюжки «– дай? – ось!», «– котик? – няв!» — навіть один жест або звук у діалозі запускає мовлення.

Ми не змушуємо дитину говорити — ми створюємо ситуації, в яких говорити стає природно і цікаво.

Дарʼя Вишинська — логопед із досвідом запуску мовлення

Мене звати Дарʼя Вишинська. Я логопед, нейропсихолог, спеціальний психолог і мама дитини з особливостями розвитку. Понад 12 років я працюю з дітьми, які не говорили — і почали говорити. У мене був повністю заповнений графік в Харкові, а тепер я веду онлайн-заняття для дітей з усього світу.

Запуск мовлення — одна з найделікатніших тем у моїй роботі. Це завжди момент трепету: дитина, яка довго мовчала, раптом каже перше «мама», або повторює за тобою «му!» в грі з коровою. І ти бачиш, як на обличчі батьків з’являються сльози.

Були діти, які не говорили до 5–6 років, а після системної роботи починали формулювати прості речення. Не тому, що «переросли», а тому, що їм допомогли.

Чому не варто чекати до школи

Іноді батьки сподіваються, що дитина заговорить сама. Дійсно, іноді це трапляється. Але навіть ті діти, які заговорили пізніше, часто потрапляють у зону ризику в школі:

труднощі з побудовою фраз і поясненням думок;
проблеми з розумінням інструкцій, складних речень;
порушення читання і письма (дислексія, дисграфія);
затримки у соціальному розвитку;
низька самооцінка через «мовчазність»;
невротичні реакції — плач, зриви, уникання контактів.

Усе це — наслідки того, що мовлення не було вчасно підтримане. Запуск мовлення — не лише про слова, це про майбутнє дитини в комунікації, навчанні та самоусвідомленні.

Ми використовуємо інтегрований підхід

Наші заняття — це поєднання логопедії, нейропсихології, сенсорної інтеграції та ABA-методу (поведінкового підходу). Що це означає на практиці?

ABA-підхід: ми аналізуємо поведінку дитини і підкріплюємо кожну спробу комунікації;
Нейропсихологічні ігри: вправи для розвитку уваги, зорово-моторної координації, слухової пам’яті;
Сенсорна інтеграція: робота з тілом, дотиком, рівновагою, щоб зняти напругу і активізувати центри мовлення;
Підбір правильного ритму: іноді потрібні мікрошаги: один жест → один звук → один склад → одне слово;
Постійна підтримка батьків: ми не просто займаємось, а навчаємо родину, як продовжити роботу вдома.

Це особливо важливо для дітей з РАС, диспраксією, ЗПР або змішаними особливостями. У нашій команді працюють логопеди, які проходили сертифікації з сенсорної інтеграції та ABA.

Ваш перший крок — діагностика

Не обов’язково одразу купувати програму чи проходити десятки занять. Почніть із консультації за 9.90 €. Це коротка онлайн-діагностика, на якій ми:

поспілкуємось із дитиною та спостерігатимемо її реакції;
визначимо, який рівень мовлення зараз і що блокує розвиток;
пояснимо, чи потрібно запускати мовлення і як саме;
запропонуємо програму або дамо чіткий маршрут дій;
підтвердимо або спростуємо ваші підозри — чесно і з повагою.

Після консультації ви отримаєте письмовий висновок і зрозумієте, що робити далі.

Часті запитання батьків

А що, як дитина взагалі не повторює звуки?
Це часта ситуація. Ми починаємо з дій, жестів, імітації рухів — і поступово переходимо до звуків. Важливо не змушувати, а запрошувати до взаємодії.
Може, моя дитина просто “не хоче” говорити?
У 90% випадків за «не хоче» стоїть «не може» або «не знає як». І наше завдання — дати йому ці інструменти.
Скільки часу займає запуск мовлення?
Це залежить від особливостей дитини. Іноді перші слова з’являються за кілька тижнів, іноді — через 2–3 місяці. Але вже з перших занять ми бачимо прогрес.
Чи можна починати онлайн, якщо дитина маленька?
Так. Ми працюємо з дітьми навіть від 2 років. Заняття адаптовані, короткі, гнучкі. Ви будете поруч — і це велика перевага.

Як виглядає заняття з запуску мовлення

Заняття триває близько 35 хвилин: частину часу ми працюємо з дитиною, частину — з вами. Кожне завдання гнучке: якщо малюк не готовий до гри, ми адаптуємось. Головне — встановити контакт, стимулювати дію, жест, звук. Після кожного заняття ви отримуєте короткий план дій на тиждень.

Приклади з практики

Ярослав, 2.8 роки, РАС, не говорив жодного слова.
Після 7 занять почав використовувати жести, а ще через 3 — перші звуки з емоційним контекстом. Батьки в захваті: «Він вперше сказав “ма!” — і це було до мене».
Даня, 4 роки, моторна алалія, до цього тільки «аа» та «уу».
Через місяць занять — імітація звуків тварин, далі — поява складів у грі. Сьогодні будує прості фрази на рівні «Мама дай мʼяч».
Аліна, 5 років, змішана затримка розвитку, білінгвальна сімʼя.
Робота через ABA, сенсорні вправи, тілесну активність. У результаті — активне мовлення з українськими словами, яких не було навіть у пасиві.

Скільки це коштує?

Перший крок — це коротка онлайн-діагностика за 9.90 €. Якщо ви вирішите працювати далі — ця сума повертається знижкою на абонемент.

Індивідуальна програма «Запуск мовлення»: від 15 €/заняття
Мінімальний пакет — 8 занять
Працюємо онлайн, з батьками або з дитиною напряму

Після діагностики ми порадимо, який формат підходить саме вам.

Запишіться на консультацію — перший крок до мовлення

Не відкладайте ще на рік. Запис на діагностику займає 1 хвилину, а її результати — змінюють життя. Ми чесно скажемо, чи потрібна вам програма запуску мовлення. Якщо так — ви отримаєте чіткий план. Якщо ні — поради для підтримки мовного розвитку вдома.